Володимир Стрельніков народився під весняним сонцем 1956 року, у Галлє – місті, розташованому на півночі Німеччини. В 1963 році пішов у середню школу №3 м. Черкаси. У вільний від навчання час він багато малює. Тоді ж з’являються його перші ескізи й акварелі, у яких відбиті його друзі, рідні й навколишня природа столиці України. Великий вплив на молодого художника мали роботи російських майстрів - І. Рєпіна, А. Куїнджі, І. Крамського, І. Шишкіна.

В 1973 закінчив школу в м. Києві й у цьому ж році під впливом свого батька успішно вступив в Опочицьке зенітно-ракетне училище ППО. Будучи курсантом, Володимир Стрельніков регулярно малює з натури, заповнюючи ескізами цілі альбоми. У вільний від служби час, бере участь в оформленні навчальних аудиторій та класів.

У серпні 1983 року він вступає у Військову інженерну радіотехнічну академію імені Маршала Радянського Союзу Говорова А. і в 1988 році закінчує повний курс за фахом автоматизовані системи керування із присвоєнням кваліфікації інженер електронної техніки. За час служби Володимир Стрельніков наказами Міністра оборони СРСР був нагороджений медалями « За бездоганну службу» 3-й і 2-й ступенів, а також іншими медалями й грамотами.

Навесні 1992 року, майор Володимир Стрельніков був направлений із дійсної військової служби у запас.

Володимир Стрельніков - сучасний київський художник.

Його картини наповнені світлом духовності, любові до ближнього, радістю буття.

Свої роботи він часто дарує рідним, друзям і знайомим. Усе, до чого він доторкається у творчості, проходить через його душу. Поезія Києва, обличчя людей відображають реальність буття, єдність минулого й сьогодення.

Володимир прагне бути самим собою. Не претендуючи на створення нових напрямків, він пише щиро, у найпростішій манері, розповідає правду про світло й тінь, про реальність всесвіту. Робота художника невдячна й, можна сказати, майже непомітна, але запропонований майстром образ, закінчена картина, зі своєю таємничою аурою, починає жити самостійним життям, даруючи людям радість.

З 2006 року - зав. сектором інформаційних технологій Українського центру культурних досліджень. За сумлінну працю та високий професіоналізм у березні 2009 року був нагороджений почесною грамотою Міністерства культури і туризму України та Центрального Комітету профспілок працівників культури України.

У жовтні 2009 року, пройшла експозиція його картин в Українському центрі народної культури «Музей Івана Гончара». Роботи були представлені на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Народознавчі студії пам'яті В.Т.Скуратівського».